” старовинному украњнському м≥ст≥ ”ман≥ Ї мальовничий, г≥дний великого подиву, куточок, ¤кий ц≥лком справедливо здобув право називатис¤ чудом ”крањни, перлиною ”крањни. “акою перлиною Ї дендролог≥чний парк —оф≥њвка Ќац≥ональноњ јкадем≥њ наук ”крањни - видатне твор≥нн¤ к≥нц¤ XVIII-початку XIX ст., поема з каменю, води, зелен≥, арх≥тектурних споруд ≥ скульптур. ѕарк, що розкинувс¤ на площ≥ близько 170 га, ≥ сьогодн≥ вражаЇ в≥дв≥дувач≥в своЇю неповторною красою та загадковою романтичн≥стю.
ѕарк —оф≥њвка був створений власником м≥ста ”ман≥ польським магнатом —тан≥славом ўенсним (‘ел≥ксом) ѕотоцьким ¤к подарунок красун≥-дружин≥, гречанц≥ —оф≥њ ¬≥тт-ѕотоцьк≥й. јвтором топограф≥чного й арх≥тектурного проекту ≥ кер≥вником буд≥вництва парку було призначено талановитого польського в≥йськового ≥нженера Ћюдв≥га ћетцел¤, а безпосередньо виконали вс≥ роботи в парку народн≥ майстри- ум≥льц≥ ”манщини. ћ≥сце дл¤ буд≥вництва —оф≥њвки було вибране дуже вдало: невеликий струмок, здавна прозваний Ѕагном
(п≥зн≥ше р≥чка ам'¤нка), стол≥тн≥ дуби, ¤руги ≥ природн≥ джерела кришталево чистоњ води, нагромадженн¤ кам'¤них брил .
« 1796 до 1802 року копали ставки, п≥дземну р≥чку, споруджували водоспади й водограњ, прокладали алењ, переносили велетенськ≥ гран≥тн≥ брили, створювали з гран≥ту та г≥псу художн≥ прикраси дл¤ арх≥тектурних споруд . ¬ парку висаджували дерева м≥сцевих пор≥д ≥ екзотичн≥ рослини, завезен≥ з р≥зних крањн св≥ту .
ѕрикрасили парк мармуровими стату¤ми грецьких бог≥в та богинь, ф≥лософ≥в та поет≥в, виготовленими скульпторами ≤тал≥њ та ‘ранц≥њ.
”манськ≥ ум≥льц≥ створили в долин≥ свою невелику ≈лладу, батьк≥вщину красун≥ дружини ѕотоцького. Ѕагато без≥менних трудар≥в позбулис¤ б≥л¤ цього "дива" здоров'¤ й житт¤. ≤мена њхн≥ нев≥дом≥. ѕроте збер≥гс¤ список у ÷ентральному державному ≥сторичному арх≥в≥ (м. ињв), за ¤ким встановлено, що серед творц≥в —оф≥њвки були кр≥паки з пр≥звищами «аремба, «акуренко, √ерасименко, “ро¤н, „орнокриленко .
¬≥чна њм слава й шана, нашим талановитим предкам, за њхнЇ ген≥альне твор≥нн¤. ѕарк не вдалос¤ завершити за початковим планом: в≥н переходив в≥д одного господар¤ до ≥ншого. ѕ≥сл¤ смерт≥ —тан≥слава й —оф≥њ ѕотоцьких парк успадкував њхн≥й син ќлександр.
” 1831 роц≥ п≥сл¤ польського повстанн¤, в ¤кому в≥н брав участь, вс≥ волод≥нн¤ ѕотоцьких були конф≥скован≥ й передан≥ ињвськ≥й казенн≥й палат≥, а з 1836 до 1859 року парк п≥дпор¤дковуЇтьс¤ ”правл≥нню в≥йськових поселень, ¤ке розпочало в ньому реставрац≥йн≥ й в≥дновлювальн≥ роботи. «а цей пер≥од збудовано багато арх≥тектурних споруд ≥ об'Їкт≥в ( башти при входах у сад, пав≥льйон ‘лори, –ожевий пав≥льйон на остров≥ јнти - ÷ирцењ, обладнана тераса ћуз, встановлено чавунного зм≥¤ на фонтан≥ ). ” цей пер≥од —оф≥њвка називаЇтьс¤ ÷арициним садом.
” 1859 роц≥ парк перейшов на утриманн¤ √оловного училища сад≥вництва –ос≥њ переведеного з ќдеси до ”ман≥. ѕ≥д кер≥вництвом в≥домого вченого ¬. ѕашкевича в —оф≥њвц≥ значно збагатилась колекц≥¤ р≥дк≥сних екзотичних рослин. ” 1919 роц≥ парк стали називати —адом III ≤нтернац≥оналу.
” 1929 роц≥ парк оголошено державним запов≥дником. …ому надаЇтьс¤ статус самост≥йноњ установи, ¤ка к≥лька раз≥в передаЇтьс¤ в п≥дпор¤дкуванн¤ р≥зних в≥домств. « 1955 року парк п≥дпор¤д≠ковуЇтьс¤ јкадем≥њ наук ”крањни. —ьогодн≥ —оф≥њвка Ї ц≥нним науковим ≥ культурно-осв≥тн≥м центром .« 1991 року њй надаЇтьс¤ статус науково-досл≥дноњ установи ЌјЌ ”крањни. ожний куточок парку ов≥¤ний м≥фами й легендами стародавньоњ √рец≥њ та –иму, пов'¤заний з переказами та романтичними ≥стор≥¤ми про с≥мейне житт¤ ѕотоцьких. « ¤кого б ви боку не зайшли до парку, в≥н скр≥зь прекрасний!
